В. Едвард Крейгхед, доктор філософії, ABPP, обіймає посаду завідувача кафедри імені Дж. Рекса Фукуа, є професором і заступником голови Відділення психіатрії дітей, підлітків та молодих дорослих Кафедри психіатрії та поведінкових наук Медичної школи Еморі, а також професором психології в Університеті Еморі. Після здобуття ступеня доктора філософії з психології в Іллінойському університеті в Урбана-Шампейн у 1970 році його призначили доцентом у Пенсильванському державному університеті (Стейт-Коледж), де він пройшов усі академічні щаблі аж до професора та директора клінічної підготовки. У 1985 році він перейшов на професорську посаду на кафедрі психіатрії Університету Дьюка, керував програмою когнітивно-поведінкової терапії (КПТ) та обіймав посаду директора з клінічної підготовки у галузі психології. Після десяти років роботи в Дьюку він перейшов до Університету Колорадо в Боулдері на посаду професора та директора з клінічної підготовки, а згодом був обраний на посаду завідувача кафедри психології.
Він є співавтором та редактором 12 книг, зокрема широко використовуваного підручника для аспірантів «Психопатологія», який він редагував спільно з Девідом Мікловіцем та Ліндою Крейгхед. Він долучився до заснування журналу «Клінічна психологія: наука та практика» (Clinical Psychology: Science and Practice), а згодом обіймав посаду його редактора; також був редактором журналу «Поведінкова терапія» (Behavior Therapy). Він є колишнім президентом таких організацій: Асоціації з розвитку поведінкової терапії (нині ABCT), Товариства з науки про клінічну психологію та Товариства клінічної психології (Клінічного відділення Американської психологічної асоціації). У своїх понад 250 рецензованих публікаціях та розділах у книгах він досліджував психосоціальні аспекти, діагностику, профілактику та лікування великого депресивного розладу та біполярних розладів. Його поточні дослідження зосереджені на факторах, що визначають різницю в гострих результатах та стабільності результатів при застосуванні когнітивно-поведінкової терапії (КПТ) та антидепресантів для лікування депресії серед дорослих, а також на механізмах терапевтичних змін у підлітків із депресією. Він співпрацював (разом з Ейрікуром Арнарсоном та іншими колегами) над кількома європейськими дослідницькими проєктами з оцінки програм, спрямованих на профілактику депресії в Ісландії, Португалії, Швеції та Греції. Його дослідження підтримували Національний інститут охорони здоров’я (NIH) та приватні фонди, зокрема фонди родини Фуква, «AIM for Mental Health» та Фонд Мері й Джона Брока. Від Товариства клінічної психології він отримав премію імені Флоренс Гальперн за видатний професійний внесок у клінічну психологію та президентську грамоту за внесок у розвиток клінічної психології протягом усього життя. Нещодавно його було обрано лауреатом премії за видатні досягнення за все життя від Академії когнітивних та поведінкових терапій.
Окрім наукової діяльності та викладання, доктор Крейгхед заснував і наразі керує клінікою для дітей, підлітків та молодих дорослих, яка щороку надає допомогу приблизно 1 500 пацієнтам. Разом зі своєю дружиною, Ліндою Вілкоксон — професором психології імені Крейгхеда-Еморі та директором клінічної підготовки, — він заснував акредитовану Американською психологічною асоціацією (APA) програму стажування для роботи з дітьми та підлітками, яка повністю афілійована з кафедрою психології університету Еморі та щороку готує трьох аспірантів-стажерів. Він продовжує надавати психологічну допомогу особам із клінічними проблемами, насамперед із великим депресивним розладом та біполярним розладом.